Інше мислення – інше житло

Житлова проблема поколінь: чому, подорослішавши, діти не хочуть жити з батьками? І чи готовий ринок нерухомості задовольнити новітню потребу населення?

На порозі нового десятиліття поговорімо про те, чи змінилося наше ставлення до житла. Яким став український ринок нерухомості за останні двадцять років. І чи відображено у ньому запити й побажання сучасного споживача.

Flombu.com розкриває нестандартні погляди на нерухомість.

Двадцять років – зміна покоління

Чимало життєвих питань нашого часу «зав’язано» на помешканні. Жити з ріднею чи подбати про свою оселю? Купити невеличку квартиру у центрі міста чи більшу, але на окраїні? Чи, можливо, взагалі оселитися за містом? А дехто втілює мрію і переїжджає зі села у поліс…

Двадцять років – одне покоління. Для історії – це мізер. Для розвитку сфери – оптимальний час. А для сучасного українця – якщо дуже пощастить, чверть життя.

За 2000-2020 рр. став докорінно іншим і український ринок нерухомості. Зазвичай ринок житла реагує на економічний розвиток держави і рівень платоспроможності населення. Утім, на ньому відображається не тільки це.

Вплив менталітету українців на ринок нерухомості

Нині майже не говорять про ще один чинник, який впливає на формування ринку нерухомості, – менталітет населення. А він в Україні змінився значно кардинальніше, ніж політичні й економічні фактори, які впливають на ринок нерухомого майна.

Наприклад, ще тридцять років тому в дво- чи навіть однокімнатній квартирі могли тіснитися три родинні покоління: батьки, їхні діти і онуки. У людей або не було грошей на житло, або й не було що купувати.

На пострадянському ринку нерухомості вкрай бракувало житлових метрів. І, якщо у селі можна було отримати ділянку під забудову й «за усі гроші» звести на ній хату, то у містах житлової площі катастрофічно не вистачало. Багатоповерхові будинки загалом зводилися в недостатній кількості, тому люди десятиліттями чекали своєї черги на отримання житла.

Однак, річ була у тому, що проживати великими родинами на невеликих житлових площах і у складних побутових умовах у нас вважалося традиційним. Ніхто не надавав цьому значення.

Зміна світогляду – зміни в нерухомості

За останні двадцять років в українському суспільстві питання житла набуло іншого розуміння. Порівняно з 1990-ми роками йому приділяють дуже багато уваги. Нині це один із найважливіших критеріїв становлення сучасної людини.

Так, нове покоління разюче інше, аніж попереднє. У нього інші цінності і погляди на життя, зокрема на житло. Зараз молоді сім’ї не хочуть проживати разом із батьками. Є немало пар, які обирають життя «чайлд-фрі». Дехто вирішує довго холостякувати чи узагалі не створювати сім’ю. І усі переважно хочуть мати своє помешкання.

Особистісний простір, комфорт і внутрішня незалежність – те, чого прагне сучасна людина. Наявність окремого житла в рази підвищує шанси на ці блага. І ринок нерухомості з 2000 року намагається задовольнити дедалі новіші потреби українців.

Діаграма ґрунтується на даних Державної служби статистики України

Різні варіанти купівлі і різні види нерухомості

Нині в Україні можливі різні стратегії у придбанні житла: інвестування у первинний ринок, іпотечне, молодіжне кредитування, програми доступного житла. На державному рівні навіть розробляють критерії лізингу помешкання.

У нашій країні є й різні види житла. Серед малоповерхівок популярні котеджі, таунхауси і дуплекси. У багатоповерхівках як бюджетні варіанти облаштовують квартири-студії й смарт-квартири. Для більш платоспроможних громадян проектують просторі трикімнатні оселі та пентхауси.

Отже, вибір помешкання на сучасному ринку нерухомості доволі розмаїтий. Сфера нерухомості стрімко розвивається. Людям є де жити. І кожен може знайти домівку на свої потреби й смак. Товар є. Лиш би гроші.

«Врожайність» ринку нерухомості у 2020 р.

Цього року в Україні прийнято в експлуатацію 42988 будинків. Загальна площа «свіжих» домівок – 3700525 м2.

Перше місце за кількістю осель, у які вже можуть заселятися мешканці, посідає Київська область. За 9 місяців 2020 року тут введено в експлуатацію 8712 домівок. Загальна площа цих помешкань становить 695618 м2.

Друга позиція у рейтингу готових для проживання квартир належить Львівській області. Загальна житлова площа, здана у вжиток, – 433509 м2.

Трійку лідерів зі зведених цього року в Україні будинків замикає Одеська область. 4917 помешкань у цьому регіоні уже приймають своїх господарів. Загальна площа нових апартаментів – 329521 м2.

Діаграма ґрунтується на даних Державної служби статистики України

Цього року в Україні уже здано у вжиток немало комерційних будівель – загалом 1501010 м2. Найбільша їх частка припадає на промислові будівлі та склади, а також торговельні приміщення.

А на одного скільки?

За останніми підрахунками, на одного українця припадає 23 м2 житлової площі. У 2000 році цей показник становив 7 м2.

Для порівняння, на одного поляка припадає 25 м2 житла, на німця – однокімнатні апартаменти – 39 м2. А на одного американця припадає повноцінна трикімнатна квартира – 70 м2 житлового приміщення.

Звісно, порівняно зі світовою, українській будівельній сфері є куди розвиватися. Та не варто недооцінювати те, що у ній уже зроблено.

Сучасний ринок нерухомості абсолютно адекватно реагує на потреби споживача нашого часу. Український житловий фонд поповнюється новими метрами і різними видами нерухомості.

Житлова проблема поколінь, коли діти хочуть жити окремо від батьків і узагалі намагаються отримати «житлову незалежність», виникла на основі зміни менталітету сучасного українця.

Новий етап розвитку ринку нерухомості – це, зокрема, відображення іншого мислення українців: коли зважаєш на свої житлові потреби, простір і комфорт, формуєш сімейні взаємини без «побутових порад» збоку, вільний у повсякденному способі життя. Коли для тебе дім – це твоя фортеця. Не батьків чи інших родичів. А до батьків ти ходиш у гості…