Іпотека в Україні – задоволення не для усіх
Іпотека під 7 відсотків річних у нашій країні запрацювала з 1 березня цього року – банки розпочали оформляти пільгові угоди щодо кредитування житла.
Це стало чи не найбільш очікуваною подією для українців, які мають потребу у помешканні.
Утім, найвигідніша іпотека в Україні все одно не під силу масовому споживачу. Через низький середній рівень доходу наших громадян іпотека на житло 2021 року досі залишається недоступною для більшості українців.
Про це та інше зазначили учасники круглого столу «Іпотека у 2021 році: як нова держпрограма вплине на розвиток іпотечного кредитування».
Вони, зокрема, вважають, що розвитку кредитування житла в Україні найбільше перешкоджають два чинники – низький рівень доходів громадян і непрозорість ринку первинної іпотеки.
Про перші результати запровадження пільгової іпотеки в Україні і чому насправді таке кредитування не стало доступним для всіх охочих взяти участь у програмі, висловилися фахівці банківської справи.
Вищі доходи населення – доступніша іпотека
На думку Антона Тютюна, заступника голови правління Ощадбанку, іпотека поки що не стала дешевою для всіх українців. Якщо запровадити навіть нульову відсоткову ставку, все одно є тіло кредиту, яке потрібно покривати. А за наявного рівня доходу населення масовий споживач не матиме такої фінансової змоги.
Як стверджує банкір, в інших країнах кредити на житло – це послуга для представників середнього класу. В Україні для розвитку іпотеки потрібно, щоб у населення підвищилися доходи. У нашій державі бракує якісних позичальників. Попри те, що банки розпочали зниження ставок, попит на кредитування житла невисокий.
Іпотека – це не для масового клієнта
Такої ж позиції щодо розвитку іпотеки дотримується Семен Бабаєв, заступник голови правління Правекс Банку.
На його думку, не варто гадати, що іпотека – це для всіх. Йдеться не про споживче кредитування, скажімо, придбання телевізора. Купівля житла в іпотеку – більш усвідомлена дія. І потребує значно вищих витрат: на покриття відсотків і тіла кредиту. Це – середній, утім, не масовий рівень.
Чи не кожен другий охочий оформити кредит отримує відмову від банку. Щоби банк видав кредит, у позичальника повинна бути вдала кредитна історія.
Олена Дмітрієва, перший заступник голови правління банку «Глобус», вважає, що перший внесок при оформленні іпотеки досі високий. Він зменшився тільки на 10% (був 45% – став 35%).
Чи прозорий ринок первинного кредитування житла в Україні?
Якщо знизити суму першого внеску і розмір відсоткової ставки, учасників іпотечного кредитування стане більше, стверджує Ольга Муха, заступник директора департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку.
На її думку, розвитку іпотеки в Україні перешкоджає непрозорість ринку первинної іпотеки.
Ольга Муха радить не сподіватися на те, що забудовники упродовж місяця запрацюють за схемами, які утверджені програмою кредитування. Можливо, варто очікувати на повільний і плавний перехід до такої співпраці.
Як пояснює Антон Тютюн, в Україні немає обліку власників квартир у новобудовах. А забудовники працюють за схемами, легальність яких банкам незрозуміла.
Тому, з погляду банкіра, банк не розпочне кредитування споживача, якщо він хоче придбати квартиру у будинку без дозвільної документації, оскільки забудовник не нестиме відповідальність за протермінування строків здачі житла.
Отож, кредитування житла під 7% поки що не набуває в Україні масового характеру. І оформити іпотеку на квартиру нині вдасться далеко не всім охочим.
На думку українських банкірів, іпотека в Україні стане більш доступною тоді, коли підвищиться рівень доходів населення і стане прозорим ринок первинного кредитування житла.