Руслана Артим: «Основне у роботі ріелтора під час війни – довіра клієнта»
Цієї зими змінився кожен із нас: ми розпочали новий відлік – жити і працювати до перемоги.
З перших днів війни деякі сфери життєдіяльності нашої країни зазнали критичних навантажень (військова, медична, харчова). Не стала винятком і сфера нерухомості. Її представникам через вимушену внутрішню міграцію в країні довелося виконати надважливе завдання – знайти прихисток для сотень тисяч українців.
Які зміни відбулися і чого очікувати на ринку нерухомого майна у Львові, розповіла ріелтор, керівник агенції нерухомості Руслана АРТИМ, член Спілки фахівців нерухомого майна України і Львівського об’єднання ріелторів.
Вітаю, пані Руслано! Нині говоритимемо про зміни й актуальне становище сфери нерухомості на наших теренах. Що нового внесла війна у Вашу роботу і чому…
Тож як змінився львівський ринок нерухомості за час війни?
Добрий день, дорогі львів’яни і гості міста, читачі й відвідувачі платформи Flombu.com!
Розглядати зміни на ринку нерухомості варто з трьох позицій: це продаж, житлова оренда і комерція.
Так, у сфері продажу нерухомості очікувався «бум»: здавалося, з початком війни у Львові розкуплять усе. Але цього не сталося. Попит на житло у місті і справді зріс у рази, ціни – теж. До Львова прибувало дуже багато людей зі столиці, півночі й сходу України, охочих не тільки винаймати, а й купувати квартири. Але реєстри були закриті, не було змоги укладати угоди.
Через два місяці, у квітні – на початку травня, кияни повернулися додому, чимало жителів інших регіонів нашої країни виїхали за кордон. Попри те, що реєстри у травні відкрили, продажі нерухомості у нас так і не відбулися.
Натомість українці, покинувши тимчасовий прихисток у Львові, вивезли свої гроші за кордон і придбали житло там: найбільше – у Польщі, також у Чехії, Іспанії, Італії.
У перші два тижні війни у секторі житлової оренди тривало «шаленство»: кияни, херсонці, чернігівчани, сумчани втікали від воєнних дій до Львова, а львів’яни – переважно за кордон. Квартири порожніли, а ті, хто шукав прихисток, не мали де оселитися. Ціни на житло підвищилися до рівня київських.
Комерційна оренда внаслідок вторгнення РФ дуже «просіла». Сподівання на те, що до міста Лева переїде велике підприємництво з прифронтових міст України, поки що марні. Очікувалося масове перенесення виробничих потужностей, зі швидкою розбудовою і новими робочими місцями. Натомість до нас переїхала невелика кількість підприємств. Офіси у місті взагалі стали незатребуваними – більшість львівських організацій перейшло на онлайн-роботу.
Чимало внутрішньо переселених осіб скаржаться на споживацьке здорожчання оренди житла у Львові. Чому так сталося?
Попит на винайм помешкання у Львові у перші дні війни формувався з трьох категорій людей.
Соціальна категорія: люди утікали на Захід країни, в чому було. Вони шукали дах над головою і мінімальні умови для життя.
Люди зі середньою платоспроможністю – ця верства українців, які приїжджали до міста Лева, була найбільшою і шукала оптимальні умови для проживання.
Категорія осіб із високою платоспроможністю хотіла комфорту й доволі хороших умов.
Загалом попит на житло у Львові, удесятеро перевищивши пропозицію, і збільшив вартість оренди помешкання.
Те, що гості міста почали скаржитися на зростання цін, можна зрозуміти – ніхто не хоче платити більше. З початком війни ми всі пережили шок. Ринок нерухомості зреагував по-своєму. Сьогодні ситуація з орендою житла у місті стабілізувалася.
На скільки у середньому зросла вартість винайму помешкання у місті?
Ціна за оренду житла у Львові після вторгнення РФ подвоїлася. Зараз – знизилася, сягнувши довоєнної позначки.
Яке основне завдання ріелтора в умовах війни? Що ви змінили у роботі?
На початку війни багато ріелторів покинули Україну. Ті, хто залишився, працювали у «пекельному» режимі. У нашій роботі це багато чого змінило. Ми розпочали працювати «від клієнта», його потреб і платоспроможності: підбирали оптимальний варіант житла, прибирали квартири, забезпечували гостей речами першої необхідності, а ще – знайомили власника й орендаря онлайн, виконуючи роль гаранта для обох сторін.
Немало людей ми розселяли у безкоштовне житло. І переважно працювали на довірі клієнтів: львів’яни, виїхавши за кордон, передавали нам ключі від своїх квартир усіма можливими способами. Так ми змогли заселити у Львові велику кількість гостей із центральної та східної частин України.
Вважаю, що ріелтори під час війни стали миротворцями, посередниками і дипломатами між орендодавцями і клієнтами, захищаючи обидві сторони від ризиків.
Загалом ріелтор – це фахівець, який швидко вирішує житлові питання. Буває, що й не тільки. Зауважу про психологічний чинник у цій професії: мені доводилося проживати біль війни разом із людьми, які приїжджали з центру й сходу України, разом із ними тужити, підтримувати і запевняти їх, що цей жах таки закінчиться.
Чи змінився портрет сучасного покупця нерухомості: хто і що переважно купує на ринку?
До війни нерухомість у Львові купували переважно заробітчани з-за кордону, щоб отримувати пасивний дохід (здавати житло в оренду). Також із цією метою купували квартири і львів’яни. Мешканці інших міст України обирали львівські помешкання своїм дітям-студентам.
Зараз купівлі квартир у Львові поодинокі. Львів’яни майже не виявляють наміру придбати житло, а навпаки – продають свої помешкання тут і купують оселі за межами нашої країни.
Наразі Львів наполовину порожній. Багато українців, які знайшли прихисток у місті Лева, повернулися у свої домівки, чимало виїхали за кордон, значна частина осіла на Закарпатті. У Львові залишилися гості з Миколаєва, Дніпра, Запоріжжя, Херсону. Їхня платоспроможність знижується, як і ціни на оренду житла.
Цікавляться купівлею житла у нашому місті люди, чиї домівки опинилися ближче до прифронтової зони. Серед них чимало чоловіків, які не можуть перетнути кордон. Наприкінці літа ринок нерухомості, найімовірніше, активізується: батьки шукатимуть житло для своїх дітей, які навчатимуться у львівських вишах.
Новобудова чи старий житловий фонд: на яке житло зараз вищий попит і чому?
Вибір між новобудовою і вторинним житловим фондом залежить від фінансової спроможності і віку покупця.
Клієнти 30-45 років надають перевагу новобудовам із ремонтом. Купують житло для себе і дітей, володіючи бюджетом приблизно у 100 тис. доларів.
Клієнти, яким за 45 років і старше, переважно обирають «вторинку». Вони порівняно менш платоспроможні і можуть витратити на житло до 60 тис. доларів.
Наразі чимало власників житла, яке вільне для винайму, перебувають за кордоном. Тому тільки 30% угод про оренду відбуваються за класичною схемою. 70% таких договорів укладають дистанційно, з допомогою професійних ріелторів та копії документів. Основне у цьому процесі – довіра. Ріелтор дорожить своєю репутацією (сертифікується, входить до професійних спільнот, працює прозоро), і його добре ім’я максимально «спрацьовує» у критичних умовах, як-от під час війни.
Із продажем нерухомості наразі проблемно: через заборону укладати договори купівлі-продажу нерухомості за дорученнями (дистанційно) частина об'єктів "зависла". Зараз для укладення таких угод обов'язкова особиста присутність власника.
Що очікувати на ринку нерухомості найближчим часом?
Улітку багато людей відпочиває. Навіть в умовах воєнного стану. Окрім того, у місті немає студентів. Це своєрідне затишшя на ринку. Сектор нерухомості зазвичай оживає 20 серпня. Найактивніший місяць року – вересень. Тому розвиток ринку нерухомого майна активується через місяць-два, якщо, звісно, у місті не буде «прильотів». Це вкрай негативно впливає на оренду житла і капіталовкладення у будівництво.
Загалом найближчі півроку ніхто не наважиться вкладати кошти у будівництво. У багатьох забудовників виникли проблеми із цьогорічною запланованою здачею об'єктів. І ніхто з них не дає гарантій і не озвучує чітких термінів, коли будинки введуть в експлуатацію.
Окрім того, на ситуацію на ринку нерухомості вплине те, у якій формі – онлайн чи стаціонарно – розпочнеться навчальний рік у вишах, чи відчиняться школи, де зафіксуються воєнні дії.
Чи вплине перемога України у війні на розвиток сфери нерухомості?
Перемога України у війні однозначно вплине на ринок нерухомості, ще й дуже позитивно: розпочнеться відбудова житла, відновиться комерційна діяльність. Це стане перемогою, новим «диханням» у сфері нерухомого майна.
Що б Ви хотіли сказати клієнтам: порадити, настановити, підтримати…
На сучасному ринку нерухомості трапляється доволі майстерне шахрайство, особливо «модно» зараз використовувати статус військових. У таких аферах зловмисники застосовують картки «Інтертелекому». Тому раджу бути дуже пильними.
А ще неодмінно перевіряйте, з ким працюєте: чи є у ріелторів сертифікат і посвідчення з фотографією, скільки років вони у професії, чи входять до професійних об’єднань; відстежуйте учасників угоди у соцмережах, за допомогою телефонних програм ідентифікації (як-от Getcontact). Працюйте з надійними фахівцями.
Не втрачайте віри у добро, людяність і чесність. Ця війна зробила нас сильнішими, згуртованішими. Наша Україна – чудова. У ній всім знайдеться домівка. Головне – перемогти!
Дякуємо, пані Руслано, за змістовну і приємну бесіду. Разом із Вами віримо, що українці повернуться з-за кордону додому. І кожен із нас житиме у вільній Україні!
Новобудова чи "вторинка": що ліпше?
